І постіль вже розстелена
Була, а ти. невпевнена,
Все шепотіла: "Дам - і що?
А далі що? А далі що?"
І ось ідеш ти вулицею
Рівно, не сутулишся,
Тримаєш гордо голову
З якимсь зухвалим гонором.
Так різко моя дівчина
На після й до поділена
Вчорашньою подією,
Що й підійти не смію я!
І, зачудований, стою,
Не впізнаю любов свою.
Невже любив таку? Але ж
І ти мене любила теж!
Ми завтра стрінемось. Як в храм,
У спальню я ввійду, щоб там
Кохати, звісно, од і до
І ту, що після, й ту, що до
Що шепотігла: "Дам - і що?
А далі що?" А далі що?
Спроба перекладу вiрша. втушенка
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2025
Свидетельство о публикации №125041302513
Свидетельство о публикации №125041302513
Рецензии