Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.
Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,
часу скорившися плину.
Тяма не хоче, громом гуркоче
лиця містраль обдуває.
Йдеться до ночі, світяться очі –
сил розлучитись немає.
Місяць у русі, йде по обрусі,
окіл запалює зорі.
Кличе матуся і я здаюся.
Ніч порядкує надворі…
12.04.2025
Сутiнки спогадiв
© Copyright: Олександр Мачула, 2025
Свидетельство о публикации №125041203231
Свидетельство о публикации №125041203231
Рецензии