Від річки недалечко
Стоїть маленька хатина.
В тій хатині проживає
Молода дівчина.
Мати доньці вроду дала,
Ще й чорнії брови.
Личко біле, очі сині,
А долі не дала.
Та дівчина закохалась
В хлопця молодого.
Та не знала дівчинонька
Що на думців нього.
А той хлопець був гульвіса
І не одну дівчину
Звів з розуму , та й покинув.
Як і цю дівчину.
Та нічого , він отримає
Усе по заслузі.
Один по світу буде бродити,
Як кінь в зеленому лузі.
10.04.2025
Вид рички недалечко
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125041202932
Свидетельство о публикации №125041202932
Рецензии