Я перечитывал послания отца

Я перечитував листи від батька,               
І мов побачив той минулий час,  —               
Пожовклий сад. Стежина. Гайстри. Грядка,      
І сум, і біль в замріяних очах.               

І хоч в душі хтось наче в двері грюкав,            
Хоча давило в грудях і журба була,               
Мій батько, лиш про мене тільки й думав,         
Про мене сива голова його гула.

Йому за все хотілось неодмінно,
Щоб я вернувсь до дому, у село,
Де батьківське усе безцінне,
Де рідна хата, матері тепло. 

А я писав йому, що я не можу,
Тут кинути усе і їхати туди,
Нехай вам Бог у тузі допоможе,
А за гріхи усі, усіх нехай простить.

Весь час я довго вибирав дорогу,
І в Україні жив, тепер живу в Москві,
Та тільки всі шляхи відуть до Бога,
Туди де мати й батько ще живі.

Я перечитував листи від батька,
І кожне слово заново вивчав,
Оту останню родову загадку,
Що відповідь лиш батько знав… і промовчав.

11.04.2025