про снiг та вишнi

Не погляд мій, а сніг укрив,
немов хустина, квіти вишні,
як ностальгія за колишнім,
або докучливий мотив
від незакінченої пісні -
і співуна давно нема,
а музика луна, луна,
і заглушає біль на вістрі
від списа Гая Лонгина.
Бодай сліпа, зате умисна,
від милосердя беззахисна,
гуляє світом самота.
світлина: Іваненко Людмила. Парк Кіото в Києві.


Рецензии