Пробачте за рядки в моїм вірші
за смуток і журбу у кожнім слові,
чомусь бентежно в мене на душі
нас смерть чатує десь напоготові.
Ніхто своїх незнає долі літ
на роздуми не буду час втрачати,
ми голими з'явилися на світ,
і нам туди нічого не забрати.
Роки життя зозуленька кує,
але не обдурити смерть брехнею,
багатство тут залишимо своє,
підемо вслід тихесенько за нею.
Як дні скінчаться нашого життя,
бо клята смерть усіх нещадно косить,
лишаючи лиш згадку про буття,
з собою забере,сказавши:"Досить".
Як рідним принесуть печальну вість,
померкне колір золота й заліза,
нам клята смерть тихенько відповість:
"Тут покладіть з добром свої валізи"
Все несуттєвим стане,що зробив,
тренуйте душу перед діалогом,
рахуйте час,бо він уже пробив,
готуйтесь на побачення із Богом.
квітень 2025
О.Чубенко - Карпусь.
Тут, пане, поклад ть сво вал зи...
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125041006077
Свидетельство о публикации №125041006077
Рецензии