Майданчик...
Гомоніла і гралась малеча,
Не спускали бабусі з них очей,
А усмішку з лиця
Тільки вчора...а зараз
У душах лише порожнеча,
Та ще біль невимовний
І гнів спопеляють серця.
Вже не чути сирени,
Вона перестала лунати,
А від вибуху вже
Не здригається більше земля...
А повітря рве крик -
Ще одна зсеротілая мати
Все ніяк не відпустить
У небо своє янголя...
Свидетельство о публикации №125040907054