За Владом ще серця не відболіли,
Та сльози ще туманились в очах,
А ваші душі разом відлетіли…
Вже, мабуть, поряд – там, у небесах.
А пам’ятаю – перед потойбіччям,
Цю зустріч… що в останнє – не гадав,
Коли ти раптом з болем на обличчі,
Про чорну смугу чомусь нагадав
Словами - наче заключним акордом…
Хто ж думав, що невдовзі замовчиш?..
Та кров’ю та розірвана аорта
Твій на півслові обірвала вірш…
памяти Поэта
© Copyright: Анатолий Тарасовский, 2025
Свидетельство о публикации №125040907004
Свидетельство о публикации №125040907004
Рецензии