Кавовий ранок… Затишно…
В’ється духмяності чар…
Боже! Чому ж так невпинно
Давить тривоги тягар?!.
Пахне корицею в домі,
Тиша троїть* аромат,
Чом же думки підсвідомі
Знову звучать, як набат?..
Кличе у світ насолоди
Пристрасний кави напій,
Тільки від чаду незгоди
В серці вирує борвій.
П’ю… Поглядаю у вікна…
Там підіймається день…
Пташкою мрія невтішна
З ниючих рветься грудей…
Кавовий ранок
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125040608685
Свидетельство о публикации №125040608685
Рецензии