Життя - знецінене? Дешевше - не бува?
Так було всі сторіччя, як зазвичай,
І всі до Неба звернені слова -
Лише, щоб фіксувати біль та відчай?
Всі сльози і прокльони - то дарма
І людожери верх беруть усюди,
І зупинити кров нічим нема?
Коли ж, нарешті, схаменуться люди?
Алтар - в занепаді. І вже не до молитв,
І не знайти любов в часи ці хижі -
Життя - знецінене! Жорстоке поле битв,
Де всі помруть, і навіть ті, хто вижив?
Квітневі дні. І знов душа болить
Серед садів так радісно квітучих.
Бринить сирена? Серце чи бринить,
Яке цій світ безглуздий тільки мучить?
Знов холодно. Чи сніг, чи дощ шумить,
Чи мати знов оплакувала сина?
Коли ж жадана станеться ця мить -
Повстане із руїни Україна?...
Кривий Ріг, дитячий майданчик - місце трагедії після російського ракетного удару
Жизнь - обесценена...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2025
Свидетельство о публикации №125040602649
Свидетельство о публикации №125040602649
Рецензии