Анатолий Велюгин. Я знаком с твоим обликом
Анатолий Велюгин. «Я знаком с твоим обликом»
Я знаком с твоим обликом.
Беженцы едут… Взгляни! Там
пепелистое облако
или дым от зениток?
В сентябре познакомились.
(Барышни… Рыжая Вильня)
По столицам рекой лились
чемоданы – в давильни.
Тучей пыль –
за солдатами,
немо плачут солдатки.
И под хвойными латами
лазарета палатки.
Туча пыли? Чад огненный?..
В мгле пшеничные дали…
Наши флаги ввысь
подняты –
приговор тебе вздняли,
война.
Анатоль Вялюгін. “Я знаём з тваім воблікам”
Я знаём з тваім воблікам.
Бежанцы едуць… Зірні! Там
папялістыя воблакі
ці дымкі ад зенітак?
Пазнаёміўся ў верасні.
(Рыжая Вільня… І панны…)
У сталіцах цяперашніх
нарасхоп чамаданы.
Хмарй пыл –
за салдатамі,
нема плачуць салдаткі.
Пад зялёнымі шатамі
лазарэта палаткі.
Хмара пылу ці прысаку?..
Дымам пахнуць зярняты…
На сцягах нашых
высака
прыгавор табе ўзняты,
вайна.
1941
Сборник “З белага камення – сіняе пламенне”, стр. 6
Примечание. Вильня, Vilnia – Вильнюс.
Свидетельство о публикации №125040300478