Лiтала увi снi
Таке частенько снилося в дитинстві!
Дивилась з неба на поля сумні,
На вирви вздовж доріг, такі жахливі.
Я бачила, як лісом йшла весна,
Вродлива, в кольорових пишних шатах,
І усмішка її була ясна,
І ноги у мережаних пуантах.
До річки йшла по вранішній росі,
Немовби по блискучих діамантах.
Раділа білій хмарці у воді,
Аж серце калатало в груденятах.
Присіла на зелений моріжок,
Задумавшись, на небо поглядала,
А там летіла я, як світлячок,
Про мир і спокій білий світ благала.
Прокинулась – і зразу ж до вікна,
А там – вже день і сонце сяє в небі!
Згадала сон і нота чарівна
Розтанула у синім піднебессі…
Свидетельство о публикации №125040303510