Мелодiя неба
Така лазурово-ясна,
А в серці – кохання потреба
І тепла, привітна весна.
Розправивши руки, як крила,
У мріях лечу у блакить…
Зникає незлагоди брила,
Духмяне повітря п’янить.
Вбираю симфонію сині,
Біленьких пухнастих хмарок,
Здається, весніють тут вишні,
Вінчаючи божий ставок…
Я чую, як струни вібрують,
Як марить наївно душа.
Акорди щось добре віщують,
Зникає уперта журба.
Немов у казковій легенді,
Я п’ю голубий еліксир,
А ніжна мелодія тверді,
Вселяє надію на мир…
Свидетельство о публикации №125040208245