Пробудження

Переклад з російської:
http://stihi.ru/2020/10/08/6809

Палає Сонце. липне до грудей
Розпечена задуха, наче лава.
Чекає ревно вироку й розправи
На площі море збуджених людей.
Вони ведуть на суд свого Творця,
Що йде на смерть для їхнього ж спасіння.
Серед юрби - жахливе потрясіння -
Я бачу риси власного лиця.
Це дійсно я! О Боже, борони!
У натовпі, розлюченім до краю,
Біснуюся нестримно і волаю:
«На смерть Його! На кару! Розіпни!»

Холодний піт струмує по спині,
Жахливий сон! Так швидко б’ється серце.
Я дякую, Господь, що Ти усе це
Прожити на яву не дав мені!
Що не впивався погляд мій ножем
У душу ту, яка усіх любила,
Коли стояв Він, зранений, безсилий,
Опечений ненависті вогнем.
Як добре, що це тільки сон такий!
Сумління заспокоїлося трохи,
Та раптом думка, від якої спокій
Миттєво розвалився на шматки.

Жахливі ці події давнини
Наснилися сьогодні недаремно!
Спокуси і гріхи мої щоденно
Відстукують у скронях: «Розіпни!»
Він знов страждає – не за Себе, ні, -
За мене і за людство непокірне.
Його любов велика і безмірна
Серед людей понині не в ціні.
Сьогодні на яву, а не у снах,
Душа моя у болю та тривозі.
Ці рани, незагоєні і досі,
Кривавлять знов… І все – через мій шлях.