Сiмейна дипломатiя

Регулярно щосуботи: завивАння, слізки –
то дружина промиває чоловіку мізки.
Не устиг помити миску, зачинити браму –
і повисла у повітрі незбагненна драма.

Зая гУбоньки надула, що не підступИться,
і уже не обізвЕться вихідними киця.
А у тактики тієї своєрідний стрИжень –
санітарний день у неї, а то й цілий тиждень.

Отака біда давненько в нашого Миколи –
десь метелики поділись чи подохли бджоли…
За проблему заїкнувся він колезі-другу,
але той лиш посміхнувся – Заведи подрУгу!

І пішли домашні справи впевнено угору –
він веселий, навіть бравий, як у давню пору.
Так проходить місяць, другий і третій минає,
а Микола щосуботи в гості завертає.

І дружина присмирніла, сварки припинила,
бо тієї неуваги стЕрпіти несила.
Якось в п’ятницю, надвечір, гарно стіл накрила
й чоловіка до вітальні чемно запросила.

Повечеряли смачненько, випили по чарці,
і дружина натякає, що пора б до танцю…
Оголила файно ніжку з-під полИ халата,
і на двері показала спальної кімнати.

Та Микола незворушно – Це цікава тема,
але нині, розумієш, є одна проблема…
Зле;гка він обняв дружину, їй поправив ситець –
В мене ще не закінчився санітарний місяць.

01.04.2025