Усе лишаеться в душi

Усе лишається в душі

І кожний день, і кожний рік,
І кожна мить життя –
Усе лишається повік
В душі до забуття.

Сумних думок гіркий потік,
Солодкі почуття,
Страждань заплутані путі –
Усе таїть душа.

Дитинство, юність, сум’яття
Розбурханих ночей –
Це все – життєві набуття,
Безцінний наш трофей!

І навіть сума зим і літ,
Що старістю зітхне,
Залишить в серці теплий слід
І сяйво чарівне…


Рецензии