Калина красная

ПІСНЯ ПРО ЧЕРВОНУ КАЛИНУ

Солов'їна пісня лине
Між деревами в саду.
Як зуміла ти, калино,
В усіх стати на виду?

Кожен, хто в саду буває,
Помічає тебе вмить.
А калина аж співає,
Червоніє - аж горить.

- "Ти, калинонько, зізнайся,
Як потрапила сюди?
Ти рости, не  зазнавайся,
Що квітуєш край води".

- "Я росла у чистім полі,
При дорозі, в пилюзі.
Галузки тремтіли голі,
Спалені вогнем грози.

Мимо люди проїздили,
Не розгледівши красу,
Серденько моє тужило -
Кому щастя принесу?

Чи помітить  мене милий?
Ще ж дріма моя краса!
Покохав якби вродливий,
Відросла б тоді коса.

Та одного разу красень
Розгледіти захотів,
Молодий, стрункий, мов ясень,
Біля мене близько сів.

Мною він замилувався,
Хоч була я без прикрас,
У коханні він зізнався
Мені в той чудовий час.

Як свою кохану, рідну,
Переніс мене сюди,
І тепер в саду я квітну
Біля чистої води.

Із своїм я садом знаюсь,
Вже не знаю, скільки літ.
Своїм красенем пишаюсь -
Він єдиний на весь світ".

Солов'їна пісня лине
Між деревами в саду.
Ой, калинонько, калино,
Розквітай же на виду.