Очі чимало плакали.
Нині шкода щоки.
Не розігнати ластівці
сірої мли сльоти.
Руки стискають намертво
плечі. Обійми. Сон.
Не ущасливить загодя
спалах бузкових грон.
В небі блакить немислима,
марево божих чар.
Дзвонами найочисними
не розчинити хмар.
Лагідна пісня мамина
чутна, коли біда
сіє вогонь ненагідно
через пробій вікна.
Мамо
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125032706442
Свидетельство о публикации №125032706442
Рецензии