Сумна стор я

Мала бабця Катерина два уже дорослих сина,
пестила обох з дитячих літ,
але раз,одної днини,хоч боліла в мами спина,
соколи її пішли у світ.

Плакала старенька мати,хіба ж можна залишати?,
що вони пішли поміж людей,
всі жили в сімейнім колі,лиш лихе свавілля долі
відібрало в матінки дітей.

Десь блукають милі діти,у чужім тривожнім світі,
та щодня матуся жде вістей,
вітер долі діток носить,а вона у Бога просить,
щоб додому повернув дітей.

Милий,Господе,благаю,ТИ лиш знаєш,як чекаю,
матінку стареньку не образь,
поверни дітей до хати,де чекає сива мати,
діточок побачить ще хоч раз.

Як повернеш їх до хати,тоді можна й помирати
це вірша Сашка Чубенка штрих,
горем душу поливала,слізно Господа благала,
"Попрощаюсь і піду від них".

Не судилось мені знати,чи жива старенька мати,
може вість отримала сумну,
чи з'явились вдома діти,що шукали щастя в світі
може Бог забрав її саму ???

березень 2025
О.Чубенко-Карпусь