Наш час пливе… Ця річка дна немає.
Та й з берегами важко… Течія
нечутно розриває ніч, а я
про дня простого цілісність благаю…
І кимось з нас підірвані мости,
що ними серце стомлене блукало
від молока матусі до бокалу
з вином, що виливалось на хрести…
Не видно крізь тумани берегів,
де б нас хоч хтось надією зігрів…
Ревуть, мов леви, чорні водоспади…
А ми безсило й тихо пливемо,
вдягнувши мрій нездійснених ярмо,
і віримо, що гирло вже позаду…
Рiчка життя
© Copyright: Александр Ноцкий, 2025
Свидетельство о публикации №125032607813
Свидетельство о публикации №125032607813
Рецензии