Про крем вiд зморшок та слово умовно

Про крем від зморшок та слово "умовно"

Заходжу в маршрутку, їду додому, трохи втомилася. Всі "сидячі" місця зайняті. Біля вікна сидить хлопчик 7-8 років. Я стою біля нього. Раптом він каже:

- Сідайте, я зараз виходжу.

Я звертаю увагу лише на першу частину речення (чому це важливо, буде зрозуміло пізніше).

Я оглядаюсь: може десь рядом старенька стоїть? Ні, значить він каже це мені. Оце так. А зранку був такий чудовий настрій, і погода моя улюблена - не ясно і не хмарно - солнце в серпанку. Не зважаючи на мої "не шишнадцять, і навіть не тридцять, і навіть не сорок п'ять", старенькою мене поки що ніхто не називав". І на хвору ніби-то не схожа.

Я трохи розгублена. "Спасибо" - автоматично кажу, точніше бурмочу я. Причому саме "спасибо", а не "дякую", як потрібно було б сказати, адже хлопчик звернувся до мене українською мовою. Значить не "трохи розгублена", а таки розгублена.

"Що робити? Бути чи не бути? Точніше "Сідати чи не сідати"? - починаю я думати цитатами, як завжди, коли потрібно швидко прийняти якесь рішення (мабуть, мозок так знімає з себе відповідальність). І відмовитись незручно, і погодитись не дуже - тоді дитина буде стояти в транспорті, що є небезпечно.

Далі хлопчик встає, я сідаю, чую, як його мати з легкою посмішкою в голосі каже "джентельмен". І вони обидва йдуть до виходу. Я на це не звертаю уваги. Продовжую розмірковувати - в чому ж справа?

Може крем від зморшок настільки дієвий? Ну точно. "Омолодилась" так, що хлопчик за ровесницю прийняв. А крем-то не імпортний - наш, вітчизняний. Можуть, коли хочуть.

А потім я пригадала - хлопчик сказав не "Сідайте", а "Сідайте, я зараз виходжу". Казка розчинилася, все встало на свої місця.

А взагалі-то я молода - умовно молода. Якось я запитала у лікаря:

- Можна користуватись стерильними салфетками, якщо упаковка відкрита? Вони стерильні? - І почула у відповідь геніальну фразу:

- Так. Стерильні. Умовно стерильні.

В чому геніальність фрази, вірніше першого її слова - умовно. Його можна використовувати з будь-якою частиною мови, в будь-якому контексті. Зараз кожен може подумати про своє: "У тебе гарна зарплата? - Так, гарна. Умовно гарна". "Тобі подобається, як готує твоя дружина? - Так, подобається. Умовно подобається".

Умовно - значить і не так і не ні, або і так, і ні. Додав слово "умовно" - і все: ніби-то й не сказав всієї правди, але й не збрехав. Дипломатія найвищого гатунку.

До речі, стосовно поспішних висновків (і взагалі зайвої метушні) - зараз часто по радіо звучить пісня, в якій в приспіві є такі "золоті" слова: "Навчи мене жити, як ти , щоб не кипіла моя кров". Це пісня молодої української співачки Христини Соловій.

Так, цьому можна навчитися. Мабуть. Частково. Або умовно.