761. Сцена 3 фрагмент 3. Буднi

Пьеса по мотивам рассказа и визуальной новеллы "Зайчик".

Сцена 3 (фрагмент 3). Будні

Школьный коридор. Дети издеваются над Антоном

Знущались того дня жорстоко:
На кофту вилили компот,
Із запальнички били током,
Штани знімали, коли спорт
На фіз. культурі був. Миттєво
Він зрозумів, що на життєвім
Шляху початок це життя;
Хвилини бігли до кінця.

А гірш – це бачила Поліна.
Тички, плювки, ударів шмат;
Семен, відчувши крові смак,
Його поставив на коліна,
Сніжками геть начастували,
А Катя – їм допомагала та й окуляри відібрала.

Лес. Антон идет домой

Пішов тоді Антон додому
Один. Спочатку крізь село,
А далі – в стежку невідому,
Яку так снігом замело –
Один, в засніженому світі,
І крони, темрявою вкриті,
І починався темний ліс,
І притискало до землі

Вечірнє небо. Сльози, булінг –
Сьогодні розпочався ад.
Який же з тебе нині брат?
Здавалось, всі про те забули.
Лишитись там би, у снігах,
Спалити в дивосвіті страх.

Детская

А ввечері, діставши аркуш,
Почав істоту малювать.
Хотів спочатку динозавра,
Аж раптом потяглась рука
До помаранчевої фарби.
І ось, розмазавши всі барви,
На аркуш вилізла... лиса
Ось тобі й маєш дивина!

Вона стояла на паркані,
На задніх лапах, і немов
В очах лилась червона кров,
І дуже хитро посміхалась,
Так злісно, хижо, – як удень
З журналів глянцевих модель.

Окно

Закінчивши із малюванням,
Його у ліжко занесло.
Все думав він про хуліганів...
Аж тут збудив удар у скло!
Хутчіше вибравшись із ліжка,
Побігши на холодних ніжках,
Розсунув штори на раз-два,
А за вікном – стоїть... Сова!

Дитина в масці та костюмі
Із справжніх та рябих пір'їн.
"Він не один – там поруч тінь"
Мигцем у мозку промайнуло!,
А на вікні його лежать...
Це ж... окулярики блищать!

березень 2025