Нелюбов

Я скажу тобі, друже, що таке НЕЛЮБОВ.
Ще з дитинства вона усе почала ламати.
Це ланцюг що тримає  серце тугим захватом,
Щоб розходився знову і знову потворний шов.
Нелюбов, коли: не заважай і помовч, не лізь,
Та залиш свій безглуздий біль, і соромся шрамів.
Не проси, бо невчасно. Та досить і сліз і драми.
Навіть не сподівайся на захист, або лендліз.
Нелюбов,  коли не помічають, не мають слів,
Бо несеш нісенітницю, або виносиш мозок.
Це вина без вини,  та незручна нагнута поза.
Це рахунок боргів за харчі, що ти вже наїв.
Нелюбов, це коли шкода часу, або руки.
Коли навіть твій запах дратує, твоя присутність.
Ти від неї стаєш і незграбним і дуже скутим.
Це від неї вмирають похилі та дітлахи.
Це вона викидає тварин у сміттєвий бак.
Це вона малодушно свої відвертає очі.
Це вона натискає на пуски ракет щоночі,
Щоби мирні міста божеволіли від атак.
І якщо ці ознаки знайомі, то має товк
Не сприймати до серця так близько чужі  пороки.
Всі під Богом зростаємо, друже мій, крок за кроком.
То створи собі сам у  майбутню ЛЮБОВ квиток.
Lena Zhazhkova
25.03.2025