Інколи крок на осліп,
Наче ступив в капкана:
Ти бачиш лиш те, що хочеш,
І в тому твоя вся правда.
Ти бачиш себе у всьому,
Дзеркала в житті, як шкіра:
І знову втечеш додому,
І будеш жаліти звіра:
Жалієш себе і плачеш,
Що горе тобі, погано,
Та щастя немає значень
Таких, як казала мама.
Та серце не знає болю,
Любові усе під силу!
Насправді, то Бог з тобою,
Коли тобі світ не милий.
Але на хвилинку тиші
Подумай, що лиш сказати,
Бо Янгол усе запише,
І поспішить все дати.
Подумай, чого просити!
І що перед сном благати!
Щоб Душу Твою зростити,
І благо усім роздати,
Щоб тіло твоє і розум
Завжди були в балансі…
Не так вже воно і просто,
Коли ти благаєш в трансі.
Інколи крок на осліп,
Ніби по цвяхах босий:
Довіра – це дуже просто,
Бо правда твоя – лиш досвід.
24.03.2025
© Inna Омут, 2025
ДОВ1РА
© Copyright: Инна Омут, 2025
Свидетельство о публикации №125032408551
Свидетельство о публикации №125032408551
Рецензии