Заблукала, мабуть, радість,
Я не знаю, де вона…
Не дай Боже, втрачу здатніть
Чути пал душі сповна.
Я щоденно в інтернеті,
Вже втомилась від новин.
У життєвій круговерті
Серце крає днів полин.
Як від дров, душа палає
Від безрадісних думок.
У тривожну ніч лякає
Снів заплутаний клубок…
Наче в пеклі, гинуть діти,
В дикім вогнищі війни.
Без надії мушу скніти,
Завмирати від журби…
Я молитись починаю
(Втіх нема від соцмереж),
Та дверей не зачиняю:
Може, радість прийде все ж!..
Радiсть заблукала
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125032407649
Свидетельство о публикации №125032407649
Рецензии