Знову не спиться,
Ще й місяць у небі сміється.
Знову думки
Гомонять без кінця в голові.
Серце сльозиться,
То стихне, то раптом здригнеться.
Темні кутки
Знов нагадують: ти – в чужині!
Давить утома,
А сон цілу ніч десь блукає.
Зоряна вись
Таємниче про щось майорить.
Мла нерухома
Мене з самотою єднає,
Кігті вп’ялись,
Навіть серце від болю щемить.
Чом же не спиться?
В душі сум’яття, наче хмара.
Мороком страх
Нависає і давить свинцем.
Розпачу хвиля,
Як болю душевного чара,
Збуджує жах
І у грудях пульсує тихцем.
Спогади знову
Мелькають, немов намистини.
Сон не іде
І примножує сум пустота.
Ноту ранкову
Чекає душа щохвилини…
Тихо бреде
По нічному шляху темнота…
Знову не спиться
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125032407617
Свидетельство о публикации №125032407617
Рецензии