Ось знов мене стежина привела
в своє село,до батьківської хати,
палка любов у мене до села,
хоч є на світі сіл таких багато.
Попід хатами йду на "дядюші"
туди,де рвав колись ромашки білі,
моє село-завжди в моїй душі,
та тільки там усе в високім зіллі.
Я підійшов туди,де був кар'єр,
де взимку на льоду ловили рибу
заозеро- життя мого бар'єр,
відрізаний ножем шматочок скиби.
Туди,де смолокурка і броди,
де молодість моя мене носила,
біля лісництва,ближче до води,
своє село забути я не в силах.
Про Білозір'я,про село своє
йому в коханні вирішив зізнатись,
а вам,здоров'я,хай Господь дає
мені вже час додому повертатись.
Хто любить усім серцем,від душі
село своє,батьків і рідну школу,
і хто читає всі мої вірші,
той не забуде Карпуся ніколи.
Палка любов у мене до села
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125032404007
Свидетельство о публикации №125032404007
Рецензии