Ми рiзнi, а цiна однакова. Експромт продавця

Ми різні. А ціна однакова. Експромт робітника торгівлі


Сьогодні в черзі в супермаркеті на касі почула цікаву розмову.
Покупець (жінка) каже касиру:

- На цінику було написано: це по 10 гривень, а це - по 15.

- Ні, це однаковий товар,вони всі по 15 гривень, - заперечує касир.

- Але я брала з різних коробок, це - з коробки, на якій був ціник 10 гривень, а це - з коробки, на якій був ціник 15 гривень, - не здається покупчиня.

- Значить так. Ви - жінка, і я жінка. Ми - різні. А ціна у нас однакова, - парирувала касир.

Потужно сказано, але який же тут логічний ланцюжок? - подумала я. І була в повному захваті від цього виразу і тону, яким це було сказано.

Тут я згадала, що вчора я розраховувалась за товар в касі самообслуговування. Причому не паперовими купюрами, а монетами. Монети у мене були складені в три поліетиленові пакетики. Я запитала контролера, якими монетами можна розраховуватись і чи можна всю покупку (на суму біля 200 гривень) оплатити монетами. Контролер відповіла, що так, можна.

Коли я висипала в монетоприймач монети з третьго пакетика, раптово звідкилясь як чорт з табакерки (хоча, чесно кажучи, я ніколи не бачила як вискакує чорт з табакерки) виникла робітниця супермаркету (зараз я пригадала, що це була саме сьогоднішня жіночка-касир).

І ось вона каже мені:

- Більше не кидайте туди монети. Якщо ще є монети, я Вам поміняю на паперові купюри. А то термінал засмітиться.

Чому має засмітитись термінал, який розрахований саме на прийом грошей, як паперових, так і монет? - подумала я.

А сьогодні, після почутої розмови цієї жіночки-касира и покупчині щодо ціни товарів та ціни жінок - я зрозуміла - іноді не потрібно шукати логіки. У цієї касирки просто величезне почуття гумору. (Справжні коміки так і поступають - коли жартують, роблять це серйозно, на їх обличчі немає й тіні посмішки).

І це чудово. Я маю на увазі - чудово, коли є почуття гумору.

Взагалі-то на мій погляд, добре, коли людина має три почуття:

- почуття власної гідності - основне. Людина, що має почуття власної гідності, не здатна на підлість, прояв агресії, і так далі;

- почуття міри. О, це велике почуття, про нього можна написати окреме ессе;

- почуття гумору. Це почуття-привид, адже грань між справді смішним і вульгарним, цинічним іноді буває дуже тонка.