Дихати на повні груди,
І йти босоніж по траві.
Не дивлячись, що скажуть люди,
Хоч походить по голові.
Сміятись гучно, що є сили,
І вільно плакати навзрид.
Втікти зимою на Мальдіви,
Перебороти, врешті, стид.
Що все не те, не так, і досить,
Ніколи досі не вгодила.
Нарешті скинуть старий осуд,
І видихати в повну силу.
Сміятись, плакати, літати,
Босоніж бігти по асфальту,
Любити, вірити, кохати,
І уявляти вже на старті,
Що все буде, і все найкраще,
Усі прекрасні, як і я.
Сміюсь, чекаю, може й плачу,
Свобода – це моя сім’я.
Свобода – просто буть собою,
Не озираючись на всіх.
І познайомитись з тобою,
І заявити на весь світ:
Ось, бачте, я!
Нарешті, вільна!
Від усього, що було важко.
Свобода – це просте старіння,
Життя і смерть у небі пташки.
23.03.2025
© Inna Омут, 2025
Свобода
© Copyright: Инна Омут, 2025
Свидетельство о публикации №125032307289
Свидетельство о публикации №125032307289
Рецензии