Чом ти зозуле куєш
Спати мені не даєш.
Я ж тільки ранком заснула,
А ти хочеш щоб тебе почула.
Я чую тебе мила пташко,
Тільки чомусь на душі тяжко.
Тяжко від життя такого.
Та нажаль в нас немає другого.
Я знаю люба пташко,
Що тобі також жити важко.
Бо не знаєш де голову приткнути
Щоб того , що робиться не чути.
Але розповідай усім зозуле
Можливо тебе хтось і почує.
І зрозуміє , що не потрібно так робити.
Бо нам же усім на цім світі жити.
От коли почують тоді і задумаються
І щось добре в їх душах з’явиться.
А коли з’явиться поваги хоч промінчик,
То можливо вони і подумають тоді про інших.
16.03.2025
Чом ти зозуле куеш
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2025
Свидетельство о публикации №125032303041
Свидетельство о публикации №125032303041
Рецензии