Жаннi
Віє вітер з згори
у відкрите вікно.
Попервах, до пори,
з вітром сум заодно.
Розтягнулось життя
в цілу тисячу зим,
тільки літ несповна
залишилося в нім.
Не шумлять горобці
на порозі дощу.
Залишитись щоці
без сльози досхочу.
Свидетельство о публикации №125032203387