Акросонетне коралi

О\дин - і тільки! – раз за все життя
Л\юбовне почуття дається в руки.
Е\квівалентом квітку, мабуть, я
Н\азву, нехай далекий від науки
К\вітково-ботанічної, авжеж…
А\ле любов – це папороть у цвіті.

М\ить вирішить: чи щастя збережеш,
О\панувавши дух свій – чи на вітер…
С\ягне кохання імпульсом згори -
І\ серце  наче генератор рим.
Й\ому довіку вистачить інерцій.
Ч\имало жіночок і там і тут.
У\спішні-гарні… Пахнуть і цвітуть.
К\оріння лиш одна пускає в серце.

-----------------------------------

О\стеррайхери, німці – нордичність білявих бестій.
Л\егковажність не звідти, розважливість – їхнє все.
Е\легантність – це Франція. Лицарство, кодекс честі.
Н\евідомо, куди півня з Галії занесе
Ц\я пихата галантність … Британія – наче Шерлок:
І\нтелект, джентльменство, традиції давнини…

М\ейнстрім-рок, що донині чорнява попса не зжерла.
О\стрів - також і Горець. Для нього табу – штани.
С\кандинавія – вікінгський дух (може, вже пропащий). 
І\талійці – митці. Їхніх геніїв ну хіба що 
Й\олоп може не знати; естету вони – святе.
Ч\еремшинова, рутова,  щира, співуча, добра
У\країна – це ти; я вважаю, найліпший образ.
К\раще, лагідніше та гарніше нема ніде.

-------------------------------------------

О\бери мене з мільйонів, обери мене!
Л\иш повір: я те, що треба, лиш повір:
Е\нергійність ця гаряча та нестримана;
Н\енаситність, ніби я - твій ніжний звір.
Ц\ентром космосу будь, хочеш - цілим всесвітом!   
І\скру Господа роздмухай у мені.

М\оя віра, що в твоїй особі все святе,
О\статочна: не зречуся й у вогні.
С\тань моєю… Ні – тоді нема життя мені.
І\ надалі бути привидом із каменю…
Й\огом, що душею влігся на гвіздки..
Ч\имось мертвим під неактуальним іменем.
У\ твоїх руках все. Тільки обери мене -
К\им захочеш. Їм і стану залюбки. 


Рецензии