на конях темряви

билингва 2016/25







***
І мрія старіє, як собака,
але ти продовжуєш ділити з нею дах, чухати за вухом,
і балувати вареною куркою у вихідні.
Ти не будеш уже молодим.
Депресія - це коли перетворюєшся на людину-шифоньєр
і починаєш шарити, копошитися в собі,
висуваєш порожні шухляди з гуркотом із грудей і печінки,
шукаєш там срібну монету 1924 року - з робітником-молотобійцем,
але монети ніде немає, а надворі вже глибока ніч,
і протяжне виття ротвейлера,
ніби ескалатор із плавно повзучими сходинками
не дотягує до вершкового місяця - ледь-ледь.
Але монети немає, ти пограбований і дерева-лицарі на конях темряви
оточують тебе, темрява хлюпається,
змушує переливатися через краї,
і межі тіла розчиняються,
і ти розтікаєшся в просторі
нафтовою плямою по нічному морю.
І - ніби потопаючий за соломинку -
торкаєшся клавіатури.

***
И мечта старится, как собака,
но ты продолжаешь делить с ней кров, чесать за ухом,
и баловать вареной курицей по выходным.
Ты не будешь уже молодым.
Депрессия - это когда превращаешься в человека-шифоньер
и начинаешь шарить, копошиться в себе,
выдвигаешь пустые ящики с грохотом из груди и печени,
ищешь там серебряную монету 1924 года - с рабочим-молотобойцем,
но монеты нигде нет, а на улице уже глубокая ночь,
и протяжный вой ротвейлера,
будто эскалатор с плавно ползущими ступеньками
не дотягивает до сливочной луны - едва-едва.
Но монеты нет, ты ограблен и деревья-рыцари на конях тьмы
окружают тебя, тьма плещется,
заставляет переливаться через края,
и границы тела растворяются,
и ты растекаешься в пространстве
нефтяным пятном по ночному морю.
И - будто тонущий за соломинку -
касаешься клавиатуры.