Доля людська – це заплутана стежка,
В когось помітна, цікава, гучна,
В когось яскрава, як в небі веселка,
В іншого тиха, безбарвна, смутна.
Скільки стежок у життєвому вирі!
Рівні, скелясті, болотні, гірські!
Рух споконвічний у змінному ритмі
Часом нагадує хвилі морські.
Губляться іноді долі-стежини,
Стрінуться, потім розлучаться знов.
Змінюють напрям, ведуть до вершини,
Знають усе: і печаль, і любов.
Іноді стежка зривається з кручі,
Іноді в небо здіймається вмить!
Може, знайти хоче райські там кущі
Чи віднайти аріаднину нить?
Доля людська, нелегка і мінлива,
Впевнено править у вічний чертог,
Часом щаслива, а часом щемлива,
Сповнена ніжності, смутку, тривог!..
Доля людська
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125031507701
Свидетельство о публикации №125031507701
Рецензии