Будет до смерти верна

   БУДЕ ДО СМЕРТІ  ВІРНА

Стоїть у полі березонька
Гарна і молода.
Навколо нікого немає
Не відходить з місця
Багато часу  підряд...

Стоїть взимку і літом,
Вдень і  вночі.
Подружки її гукають -
Не може вона відійти.

Не може вона розлучитись
Ні на годину і навіть на мить,
Бо разом, тут вона з милим,
Що у могилі лежить...

Загинув за рідну Вкраїну
Яку так палко   кохав!
У двадцять років загинув -
Берізоньки теж присягав.

Співає вона на могилі
Про вірне кохання йому,
Як довго чекала -
Тепер береже у рідній землі.

Стоїть у полі березонька
Нікого навколо, але не самотня вона.
Коханний лежить у могилі.
Йому ніколи не зрадить вона.

Коханний дежить у могилі.
Йому ніколи не зрадить вона.
13.03.2025


Рецензии