Вiйна для когось наче свято
Коли здригаются вогні.
Нажаль недовго їм палати,
Бо в цьому світі не одні.
Всі ті, хто вірять в перемогу
І видихають кожен раз
Питаючи: За що, у Бога?
Вогонь у серці не погас.
Для них війна це як навала,
Руйнує мрії та кроки.
Життя постійно зупиняла,
Коли пішли чоловіки.
А деяким війна як злива,
Над головою дощ з грошей
І не кусає як кропива,
Як у дитинстві всіх дітей.
З усіх боків ламає долі,
І навіть тих, хто не в бою.
Війна це - шрами та мозолі,
Життя без барв та на краю.
(30.12.2023)
Свидетельство о публикации №125031302663