Чи мрію я про славу? Зовсім ні!
Вона мені натхнення не замінить!
Тим більш, коли країна – у вогні,
Мене хвала ніяка не утішить.
Мені милішим є небесний дар,
Спокусливі хвилини одкровення,
Я відчуваю слів солодкий чар,
Чутливі, сокровенні ритми серця.
Не думаю про лаври і престиж,
Коли у віршах душу відкриваю.
Мелодій унісон, як теплий бриз,
На холод реноме* не проміняю.
Запитую себе: “А хто я є?
В безмежному краю світобудови?”
А думка в голові рядки снує,
Підказує слова, як настанови…
*Реноме – громадська думка, що закріпилася за ким-небудь.
Не думаю про лаври
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125031302658
Свидетельство о публикации №125031302658
Рецензии