безнадежность, неизвестность, темнота и тишина,
я свалился, словно в пропасть, где всегда одна зима.
где реальны ощущенья, где граница для ума,
где нет логики, лишь только, интуиция одна.
я опять пытаюсь слушать, эту мистику ночи,
но без звуков мои уши, там где ночь сама, кричит.
будет ли мой шифр прочитан, эта суть, - зачем она?
безнадежность... неизвестность... темнота и тишина...
безнадія, невідомість, порожнеча, темрява
я звалився, наче в прірву, де завжди сама зима.
де реальні відчування, де для розуму межа,
там де логіки немає, - інтуїція одна.
знову намагаюся чути, я цю містику ночі,
та не чують мої вуха, там де ніч сама, кричить.
чи збагне ще хтось мій шифр надскладний, суть саму, - нащо вона?
безнадійність... невідомість... порожнеча... темрява...
темнота. темрява
© Copyright: Слава Мостовой, 2025
Свидетельство о публикации №125031100688
Свидетельство о публикации №125031100688
Рецензии