Ти навчися людей відпускати,
Тих, хто хоче піти від тебе
Й більше в друзях тебе не мати.
Хоч вони тобі дуже треба.
Хто коханим твоїм був колись.
Може ще й залишився ним.
Хто так щиро тебе любив,
А тепер зовсім став чужим.
Він поганим не став в той час,
Як тебе перестав він любити.
Доля вирішила це для вас,
З цим не можна нічого зробити.
Відпусти, відірвись від плеча,
Найсильнішая туга хай схватить,
І заповнить серденько печаль.
Все ж навчися людей відпускати.
Навчися людей вiдпускати
© Copyright: Валерий Гришков, 2025
Свидетельство о публикации №125031102724
Свидетельство о публикации №125031102724
Рецензии