свитки

сувої

Облудне суне справжнього замість,
роняє честь і совість чорнороте.
Лжа, як іржа, все праведне розїсть,
якщо їй спільний не чинити спротив.

Інакше проти монстрів і страхіть
не встоять справжні люди-чоловіки,
якщо при світлі сонця вочевидь
не викрити нутро її дволике.

І захлинуться небо і вода
в задухливій коричневій рідоті,
і візьмуть верх пітьма і смерть бліда,
аж поки не позбавитись гидоти.

Я проти правди ввік не погрішу.
В сувоях слів — по променю на душу.
Дивлюсь, як світло гиблу річку-лжу
у вбогу уречевлює калюжу.


Рецензии