еще один шанс

билингва 2016/25




***
На узбіччях догнивали грізні щелепи
брудного снігу,
а я знову дивне бачив: весна.
Чарівне, сире, вологе перетворення.
Чудовисько в протигазі
зривало з себе потворну маску з хоботом,
і являло народу довговолосу миловидну миловидну дівицю
худу, як канцелярська воша,
у дрібних зелених прищиках.
І інша дівчина - у джинсах і шкіряній куртці
(куртка в блискавках, точно в срібних ящірках)
збігала спокусливим м'ячем
сходами в метро.
Бувай-бувай.
Обезголовлений тесаком свіжого повітря
я дихав на картину зі схлипів і волдирів
пульсуючих імпресіоністів,
Блукаючими поцілунками моросив дощик,
і калюжа - судно з-під таксі -
благоухала гасом і доносила
у мозок рваний пазл дитинства:
синій москвич, вимитий нещодавно,
тупорилою акулою рве на шматки провулок;
двигун заведений, ми їдемо на море,
а я безнадійно закоханий
у хитру швидку дівчинку з білячим хвостом.
-
Так, мій друже. Це знову весна
відрощує жіночі руки,
як краби - відірвані клешні,
вологі блюзи розвішує по балконах і гілках,
ніби сохнуть сорочечки,
і музично паморочиться голова від тестостерону
і несуться машини-жуки
на обертових грамплатівках мокрих доріг
від ворон, що розперезалися.
ось воно нове життя!
нам дають ще один шанс,
вічним другорічникам.

***
На обочинах догнивали грозные челюсти
грязного снега,
а я снова странное видел: весна.
Волшебное, сырое, влажное преображение.
Чудовище в противогазе
срывало с себя уродливую маску с хоботом,
и являло народу длинноволосую миловидную девицу
тощую, как канцелярская вша,
в мелких зеленых прыщиках.
И другая девушка - в джинсах и кожаной куртке
(куртка в молниях, точно в серебряных ящерках)
сбегала соблазнительным мячом
по ступенькам в метро.
Пока-пока.
Обезглавленный тесаком свежего воздуха
я дышал на картину из всхлипов и волдырей
пульсирующих импрессионистов,
Блуждающими поцелуями моросил дождик,
и лужа - судно из-под такси -
благоухала керосином и доносила
в мозг рваный пазл детства:
синий москвич, вымытый давеча,
тупорылой акулой рвет на куски переулок;
двигатель заведен, мы едем на море,
а я безнадежно влюблен
в хитрую быструю девочку с беличьим хвостом.
-
Да, мой друг. Это снова весна
отращивает женские руки,
как крабы - оторванные клешни,
влажные блюзы развешивает по балконам и веткам,
будто сохнущие распашонки,
и музыкально кружится голова от тестостерона
и уносятся машины-жуки
на вращающихся грампластинках мокрых дорог
от распоясавшихся ворон.
вот она новая жизнь!
нам дают еще один шанс,
вечным второгодникам.