І постіль вже розстелена
Була, коли невпевнена
Ти шепотіла: "Дам - і що?
А далі що? А далі що?"
І ось ідеш ти вулицею
Рівно, не сутулячись.
Тримаєш гордо голову
З якимсь зухвалим гонором.
Так швидко моя дівчина
На після й до поділена
Вчорашньою подією,
Що підійти не смію я!
І зачудований стою,
Не впізнаю любов свою.
Невже любив таку? Але ж
І ти мене любила теж!
Ми завтра стрінемось. Як в храм,
У спальню я ввійду, а там
Готова постіль жде мене,
Розстелена для мене. Не
Для мене, звісно, а для нас
Обох, бо вже прийшов твій час.
Ти твердо скажеш: "Дам - і що?"
А далі що? А далі що?
Спроба перекладу вiрша. втушенка
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2025
Свидетельство о публикации №125030902290
Свидетельство о публикации №125030902290
Рецензии