Щодня і щоночі чекаю натхнення,
Воно, наче вітер, що віє з небес.
Радію, коли прилетить, усміхнеться,
Коли подарує хвилини чудес.
Натхнення нагадує інколи море,
Таке ж фантастично магічне, вабне!
Дивлюся на нього і так мені добре,
Здається, що бачу щось чисте, святе!
Натхнення таке запальне, ніби танець,
Немов пломенистий, жагучий вогонь!
Мов пристрасний, ніжний, невтомний коханець,
Я чую тепло його сильних долонь.
У митях наснаги – стобарвна палітра:
Духмяна, яскрава, п’янка, чарівна!
Натхнення – це Всесвіту вічного іскра,
У творчім польоті – жага рятівна!
Натхнення
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125030901724
Свидетельство о публикации №125030901724
Рецензии