Пазли життя,
як намисто, розсипались всюди…
Важко знайти
їх сьогодні у вирі війни.
Тут – сум’яття,
Там – кохання яскраві етюди,
Миті жаги
І безодня страшної біди.
Сонце знайшла,
Променисте, відрадне, привітне,
Місяць, зірки,
А між ними – надії на мир…
Тільки дарма,
Знов спіткалось холодне, зміїне,
Далі – вітри
І щасливих годин еліксир.
Пазли тепла,
Почуттів суперечливих хвиля.
Пазли журби
І нечуваний біль самоти…
Тут і весна,
І зима чарівна, як богиня,
Голос сурми
І акорди сумні пустоти…
Як по льоду
Повертаюсь в минуле похмуре,
Рідне усе,
Та не бачу потрібних ознак…
Ні, не складу,
Не з’єднаю просте і премудре,
Добре і зле
Неможливо з’єднати ніяк!
Пазли
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125030901698
Свидетельство о публикации №125030901698
Рецензии