753. Маскарад Максим Кабир Новелла Зайчик
Автор оригинала - Максим Кабир
Хлопче, дивись я знімаю своє лице
Все, у що вірив в пітьмі, тебе досі губить
І я стаю голодним
Лисом, що з'їсть все це -
Вітер уносить і вії, і очі й губи.
В світі за кожною маскою звірі є:
Вовки, ведмеді, собаки, і свині й кури.
Я буду ніжна знімаючи з тебе твоє
Личенько, милий, знімаю твою я шкуру.
Вище ж стрибай поміж сосен і регочи -
Поруч назавжди навіки я буду з тобою!
Лиця, мов листя-крижинки, летять у ночі -
Вибери до вподоби...
Ні, не лякайся, не стій же стовпом, зажди;
Маски міняй - їх мільйони тут знайдеш, милий.
Що є нудніше, ніж бути собою завжди -
Можуть таке лише кості в живих могилах.
Флейтова гра тіньове замика кільце
Над недолугим минулим пурга регоче
Милий, дивись, я знімаю із себе лице
І я стаю ким хочеш,
І я стаю ким хочеш!
Вище ж стрибай поміж сосен і регочи!
Поруч назавжди навіки я буду з тобою
Лиця, мов листя-крижинки, летять у ночі -
Вибери до вподоби... Вибери до вподоби...
березень 2025
Оригинал на Ютубе:
https://www.youtube.com/watch?v=E7tMuNkztvo
Свидетельство о публикации №125030608462