Знову сонечко зійшло над Україною,
То знак божий, що до миру є шляхи.
І пташки життя продовження виспівують,
Вища радість – це повернення весни.
Навесні кохання крила найсильніші,
Та найбільш чуттєва гра душевних струн,
Ранні квіти за чарівністю п’янкіші,
І вражає ціль найвлучніше Амур.
Замість сліз зберу в кулак залізну волю,
Дочекаюсь на повернення дітей…
Поруч з дітьми у жінок найкраща доля,
І чарівність незаплаканих очей.
То нехай струмки несуть прозорі води,
І жінкам дарують квіти їх сини…
Неможливо не відчути насолоду,
Коли буде на землі кінець війни.
Київ
Навеснi кохання крила найсильнiшi
© Copyright: Наталия Рудченко, 2025
Свидетельство о публикации №125030606089
Свидетельство о публикации №125030606089
Рецензии