Шкода вітрила без вітрів,
розлуки без кохання.
Шкода у бухті кораблів
в довічному засланні.;
Коли фортуна без жури
направить в серце вістря,
прошепотять вуста з гори:
- пручайся, а не бійся,
Хай небеса на всі боки
імлою оповиті,
знайду помежи чорноти
прогалину блакиті.
Доки до тла не охолов,
як в небі самоцвіти,
буду кохати без умов
верби досльозні віти,
до хріпоти, до німоти,
до світла поглинання,
доки із півночі вітри
не загудуть востаннє.
Світлина: Bo Bartlett.
без умов
© Copyright: Цветков Александр, 2025
Свидетельство о публикации №125030606071
Свидетельство о публикации №125030606071
Рецензии