Вдали звучит трембита ЛА

Лаврик Андрій
Вдалині звучить трембіта
 
Світлом пам’яті зігріта
Стежка сонця поміж нами.
Вдалині звучить трембіта
Над гора;ми, над ліса;ми.
 
Сонечко лоскоче п’яти,
Хоч уже нависли хмари.
Нас запрошує кохати
Звук, магічний, наче чари.
 
Ніжним липнем оповита
Пристрасть на трембіті грає.
Пам`ять - медову;ха лі;та,
Що узимку зігріває.
 
Чи тоді вино лила; ти,
Чи святе душі; причастя?
З гірким присмаком утрати
Згадка про минуле щастя.
 
Вдалині звучить трембіта,
Нас запрошує кохати.
Пам`ять - медову;ха лі;та,
З гірким присмаком утрати.
 
P.S. У автора, Л.А. (ПБ)  имеется и прекрасная песня
на это стихотворение http://poembook.ru/poem/3209828-vdalinі-zvuchit-trembіta
 
перевод с украинского:
 
Светом памяти согрета
тропа солнца между нами.
А вдали звучит трембита
над горами, над лесами.
 
Толстый шмель щекочет пятки.
В небесах повисли тучи.
И плывут трембиты звуки
над долами и над кручей.
 
Нежным июлем
на трембите страсть играет.
Память - медовуха лета,
нас зимою согревает.
 
А когда вино пила ты,
свято на душе причастие?
С горьким привкусом утраты
вспоминай о прошлом счастье.
 
Вновь в дали звучит трембита,
будит сонные Карпаты.
Память - медовуха лета,
с горьким привкусом утраты.
 
фото автора