Ох та нiчка

«Ох та нічка, нічка, нічка»

Ох та нічка, нічка, нічка
Що згоріла наче свічка
Пролетіла, промайнула
Все відправила в минуле

Ще здається лиш зустрілись
Ще Амур жбурляє стріли
У руках моїх ромашки
Поцілунки-обнімашки

Ще нема сплетіння тіл
Ти накрила файно стіл
Ось сальце-м’ясце-ковбаска
Не соромся, їж будь ласка

Не соромся, будь як вдома
Від кохання млості втома
Підхопив тебе на руки
Не соромлюсь – досить муки

Не соромлюсь – на диван…
Десь згубилась голова
Та й навіщо вона треба?
– У очах твоїх синь неба
У очах твоїх весь світ…

Під диваном притих кіт
Причаївся, чмише носом
Поглядає на нас косо
Поглядає, заздрить трішки –
Ще не березень для кішки
Не весна ще для кота
Тож сиди, рахуй до ста
Чи до тисячі, чи більше

Так, коханий, так, ніжніше…

Ох та нічка, нічка, нічка
Що згоріла наче свічка
Пролетіла, промайнула
Все відправила в минуле))
© Микола Карпець (М.К.)
*11.12.18* ID: № 817138