Старію… Ну, звичайно, ж я старію…
І зморшки на обличчі, й сивина.
Дивлюся в очі гнівному борвію,
Хоча й зустріла мило чужина.
Старію… В теплі дні на сонці гріюсь
І відчуваю в серці благодать.
На перемогу у війні надіюсь,
Радію, коли діти приїздять.
Уранці прокидаюся і тішусь,
Що знову бачу сонце, день новий.
І зовсім неважливо плюс чи мінус,
Чи дощ іде холодний і рясний.
У спогади занурююсь частіше,
Утомлена душа від дум щемить…
Старію, та життя люблю ще більше,
Ціную кожний день і кожну мить.
Старiю
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125030404273
Свидетельство о публикации №125030404273
Рецензии